A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Андріївська сільська об'єднана територіальна громада
Донецька область, Слов’янський район

історія громади

До складу Андріївської сільської ради входять села:
Андріївка, Варварівка, Новоандріївка.

Андріївка – село, центр сільської ради.
Розташоване за 55 км від районного центру м. Слов’янськ, за 30 км від залізничної станції м. Краматорськ.
Площа – 197,6 га, населення - 788 осіб, кількість дворів - 309.
День села – 24.08. Дата заснування: приблизно 1850 р.

Варварівка – село, входить до складу Андріївської сільської ради.
Розташоване за 3 км від с. Андріївка. Площа - 29,1 га, населення -12 осіб, кількість дворів - 10.
Дата заснування: приблизно 1920 рік.

Новоандріївка – село, входить до складу Андріївської сільської ради.
Розташоване за 4 км від с. Андріївка. Площа - 65,3 га, населення - 51 осіб, кількість дворів - 25.
Дата заснування: приблизно 1920 роки.

1850 рік. На місці нашого села - безкрайній степ, який поріс ковилою. Земля ця відносилась до ізюмського повіту Сергієвської волості, а належала ізюмському пану Попову. Наділив пан Попов своїй дочці Олександрі ці землі. Дав в робочі людей, які посилились на наших солонцях.

До речі, раніше село в народі називали «Солоненька». Ця назва пішла з легенди : «Колись через село протікала річечка Солоненька. Її русло проходило, де зараз розташовані будинки родин Лугових та Савченко по вулиці Миру. Її назва пішла від того, що на землях навколо села багато солончаків. І тому в народі село часто називали „Солоненька”.

З часом за селом закріпилась ця неофіційна назва. І в навколишніх селах ця назва села була більш популярною, ніж офіційна - Ново-Олександрівка (на честь панночки Олександри).

У 1926 році село Ново-Олександрівка відносилося до Артемівського округу, Красноармійського району, Андріївської сільської ради.

На той час до Андріївської сільської ради входили села та хутори, яких уже в наш час не існує. Навколо села були хутори: Нове життя, Ново-Селидово(в народі Гераскина), Пугачово (в народі Миллер), Старо-Селидово, німецька колонія Марлеендфельд (біля Варварівка). А також села Андріївка (Овремівка), Некритовка, Роганське, які зараз належать Сергієвській сільській раді.

Першим поселенцем був Бондаренко Петро (прадід Пархоменка Петра Никифоровича). Перший будинок збудували на вулиці (нині Труда) на місці, де живе Бондаренко Катерина Павлівна. Першими поселенцями були сім'ї: Білик, Рябошапка, Назаренко, Редько.

1900 році другу половину села почали заселяти люди з Полтавщини. Спочатку вони закупили сімдесят п'ять десятин землі і побудувалися на них сорок три родини — це Рудченко, Герасименко, Склярови та інші.

1930 році почалася колективізація села. Спочатку забиралося в колгосп все. Навіть птиця, потім дозволилося тримати в господарстві одну корову, свиней, птицю.

Головою першого колгоспу «Пролетарій» (нині вулиця Труда) було обрано Желєзняка Василя, колгоспу імені Красіна (нині вулиці Миру, Садова) - Великий Олександр Іванович (батько Рексне Марії Олександрівни).

На вулиці Степній був створений колгосп «Більшовик», а голова його Щербина І.І. Приміщень у колгоспах не було і тому тварин, реманент розміщували в будинках розкуркулених селян, які були вивезені до Сибіру. До війни в селі Варварівка був колгосп імені Рози Люксембург, своя сільська рада (до нашої сільської ради село Варварівка приєднали після війни).

Ново-Олександрівська сільська рада була заснована в 1929 році. Першим головою сільської ради з 1929 по 1933 рік був Зінченко Юхим Дмитрович.

А з 1933 року по 1936 рік головою сільської ради працював Рогов Іван Наумович, а його правою рукою, тобто секретарем сільської ради була Павленко Дар'я Прокопівна.

І вже у 1938 році в червні місяці була заснована Андріївська сільська рада, хоча її центром було село Ново-Олександрівка (нині Андріївка).

За період існування Андріївської сільської ради керівниками ради були:

  • 1936 - 1939 рр. - Купенко Григорій Прохорович;
  • 1939 - 1941рр. - Павленко Андрій Прокопович;
  • 1944 - 1946рр. - Рогов Іван Наумович;
  • 1946 -1948рр. - Пархоменко Олексій Іванович;
  • 1948 - 1951рр. - Шеремет Андрій Васильович;
  • 1951 - 1955рр. - Рябошапка Дмитро Олексійович;
  • 1955 - 1972рр. - Кравченко Іван Сергійович;
  • 1972 - 1975рр. - Герасименко Іван Анатолійович;
  • 1975 - 1994рр. - Костюк Олексій Іванович;
  • 1994 - 2002рр. - Зінська Валентина Володимирівна.
  • З 2002 року і по теперішній час - Діхтенко Микола Якович

Секретарями Андріївської сільської ради були:

  • 1944 - 1948рр. - Соколов Василь Степанович;
  • 1948 - 1949рр. - Мєльнікова Євдокія Павлівна;
  • 1949 - 1954рр. - Пелешенко Анна Михайлівна;
  • 1954 - 1961рр. - Велика Марія Олександрівна;
  • 1961 - 1963рр. - Соколов Іван Степанович;
  • 1963 - 1967рр. - Білик Анастасія;
  • 1967 - 1983рр.- Бондарева Валентина Євстєгнєєвна;
  • 1983 - 1985рр. - Марченко Алла Василівна;
  • 1985 - 1992рр. - Сищенко Галина Прокопівна;
  • 1992 - 1994рр. - Куценко Валентина Вікторівна;
  • 1994 - 1997рр. - Костюк Олексій Іванович;
  • 1997 - 2003рр. - Білобрид Віра Анатоліївна.
  • З 2003 року і по теперішній час Сищенко Галина Прокопівна

22 жовтня 1941 року село було окуповано фашистами.

У приміщенні школи було розміщено німецьку комендатуру, конюшню, а в одній із кімнат - церкву.

Ще до девятсотого року в селі були зачатки навчання дітей. Першими вчителями були звичайні люди, особливо чоловіки, яким вдавалось пізнати грамоту. їх наймали на 3 — 4 зимових місяці. Віддавали своїх дітей, щоб навчити читати, писати, рахувати. Так проходив час, а школи спеціальної в селі не було. Лише після 1917 року жителі села на зібрані кошти збудували школу. На той час це була велика красива будівля. В ній були дві просторі світлі з великими вікнами класні кімнати. У кожній класній кімнаті навчалось по два класи (1-3, 2-4). Тоді ж був призначений перший завідуючий початковою Новоолександрівською школою Мигаль Павло Савович. Ця школа функціонувала аж поки збудували нову.

З 1932 - 1933 навчального року розпочались навчання в новому приміщенні. Це була справжня школа, в якій було шість класних кімнат, кабінет наочних посібників, бібліотека, учительська кімната, невеличка піонерська кімната. Першим директором школи був Данильченко Микола Іванович.

В період окупації школа працювала частково під керівництвом Чефранової Анастасії Ільківни.

22 жовтня 1941 року село було окуповане фашистами. В роки німецької окупації село на десять днів переходило до рук радянських бійців. Багато наших бійців загинуло якраз у цей час.

8 березня 1943 року село звільнила 279 стрілецька дивізія. За звільнення нашого села загинуло 502 воїна, але відомі імена 138 солдат. Поховали їх в загальній могилі.

У вересні 1943 року село було остаточно звільнено від фашистів. Така була довоєнна історія села.

Після закінчення війни село Ново-Олександрівка ввійшло до новоствореного району - Андріївського, названого так тому, що село Андріївка було в центрі району, а села - Сергіївна, Роганське Олександрівка, які ввійшли до цього району були навколо нього.

Але так як в селі Андріївка приміщень для районних установ не було, їх розмістили тимчасово в інших селах. В нашому селі було Андріївське районне поштове відділення, Андріївський районний суд та Андріївський клуб. Частина районних установ була в селі Сергіївна.

З часом, коли райони почали об'єднувати, село відійшло до Олександрійського району. Але поштове відділення так і називалося Андріївське, а згодом, у 1957 році, село офіційно було узаконене як Андріївка.

Згодом, постановою засідання Президії ВУЦИК Андріївська сільська рада переходить до Слов'янського району. Відстань до районного центру 55 км.

У 1951 році об'єднали колгосп «Пролетарій» та імені Красіна. Утворився колгосп імені Сталіна, перейменований в колгосп імені Леніна, а потім колгосп - «Донбас». Після війни головою колгоспу був Вербицький 1.1., на зміну йому прийшов Кривітченко П.М., а потім Білогруд М.М.

В 1954 році головою колгоспу обрано Савіна А.Т., потім Бикова С.С.

В 1966 році він за одне літо побудував будинок культури. Головою сільської ради у той час був Кравченко Іван Сергійович. Першим директором будинку культури була Петренко (Караван) Олена Огіївна.

В подальшому колгосп «Донбас» очолювали:

  • Коломієць Юрій Миронович;
  • Котовський Микола Іванович;
  • Сищенко Василь Олексійович;
  • Солодкий Іван Іванович;
  • Куценко Микола Олександрович.

В 1993 році колгосп «Донбас» реорганізовано в КСХП «Донбас, а в 1997 році - в СТОВ «Донбас», в 2000 році – філія «ДОНБАС» ДП «Агрофірми «Шахтар»

При будинку культури була своя бібліотека.Але спочатку приміщення бібліотеки було розташоване по вулиці Труда(де проживала Задорожня Анастасія Герасимівна), відкрилася перша бібліотека у 1947 році. 2 серпня 1947 року отримано 68 екземплярів книг з Сталінського обласного колектора. Виконував обов'язки бібліотекаря завідуючий клубом Пирогов Данило Наумович.

У 1952 році - бібліотекою завідував Швайко Микола Андрійович.

З 1957 року по 1973 рік працювала бібліотекарем Юськова Раїса Іванівна. А з 21 березня 1973 року бібліотеку очолила Задорожня Олена Іванівна. Книжковий фонд становить близько 17 тисяч примірників.

Після окупації з 25 вересня 1943 року розпочалась напружена робота. Вчителів, що були на окупованій території призначили працювати в даній школі. Директором школи була Чефранова Анастасія Ільківна. Вчителі і діти з великою енергією включились у роботу, щоб надолужити прогаяний час. Зовсім не було підручників, зошитів. Збирали, що, де, в кого збереглось. Писали на газетах, на обгорточному папері. І вважалося за щастя, якщо комусь вдавалось десь це знайти.

З 1946 року часто змінювались директори школи.

У 1953 році Новоолександрівська семирічна школа стала середньою, дякуючи завідуючому районним відділом освіти Савіну А. Т., колишньому завучу нашої школи. Педагогічний колектив був сильний, дружний і працьовитий.

В 1972 - 1981 роках директором школи був Борисенко Віктор Олександрович. Велика заслуга Борисенка О.В. в організації будівництва нової школи, яка була збудована в 1980 році. Але працювати йому у новій школі довелось недовго.

В 1981 році директором школи був призначений Діхтенко Микола Якович - молодий ініціативний керівник, який вніс великий вклад в створення матеріальної бази школи, збудував один із кращих в області комплекс шести-річок.

З 1987 року на посаду директора призначено Мороз Тамару Георгіївну, яка внесла свій вклад в створення молодого енергійного педагогічного колективу і реорганізацію неповної середньої школи в середню.

З 1990 - 1991 навчального року школа стала середньою загальноосвітньою. Перший випуск 11 класу показав хороші результати педагогічного колективу. Випускники одержали високий рівень знань і відзначилися хорошою поведінкою. 3 14 випускників було дві срібні медалістки.

У 2002 — 2003 навчальному році посаду директора займала Ковальова Євгенія Степанівна, але працювала вона недовго. На зміну їй прийшла Діхтенко Світлана Іванівна - вчитель Вищої категорії. На теперішній час вона і є директором Андріївської загальноосвітньої школи. Чимало зусиль вона спрямовує на зміцнення навчально-матеріальної бази школи, на сучасний дизайн у поєднанні з традиційно сформованим обличчям закладу.

Великий творчий потенціал Світлани Іванівни був високо поцінований Міністерством освіти України.

В школі працюють навчальні кабінети, лабораторія та майстерня, комп'ютерний клас, бібліотека.

Славиться наше село і знаменитостями.

Костянтин Семенович Петруня - місцевий письменник-гуморист, народився в селі «Веселе», Добропільського району, Донецької області, у багатодітній сім'ї (одинадцять дітей). Він був наймолодшим у сім'ї. З дванадцяти років уже косив нарівні з дорослими, орав землю волами. З часом закінчив школу, сільськогосподарський технікум. Коли вже працював у колгоспі «Донбас» села Андріївка, заочно закінчив інститут сільського господарства. Працював у колгоспі, вдома виховував п'ятьох дітей, навчався, займався творчістю. Його вірші друкувались у районній газеті «Вісті», звучали на вечорах і концертах у сільському клубі. В 1989 році вийшла збірка оповідань «И смех и горе...»

Ніхто не забутий, ніщо не забуте. Пам'ять про загиблих... Наш обов'язок увічнити пам'ять загиблих, де б вони не були.

Указом Президії Верховної ради СРСР Сергій Григорович Самойленко посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки...

Народився Сергій 15 серпня 1967 року у селі Андріївка. Не знаючи своєї долі, як і всі, бігав до школи, що знаходилась поруч з домівкою. Школу закінчив у 1982 році, поступив до СПТУ - 15 міста Краматорське.

Зовсім невеликий проміжок часу від закінчення навчання до прийняття присяги. Служити він потрапив в одну з провінцій країни Афганістан, де виконував інтернаціональний обов'язок. Він завжди був готовий прийти на допомогу товаришу, а там у смертельній небезпеці ці риси стали особливо помітними.

Ось що писав про нього в останньому листі заступник командира частини: «Шановні Григорій Олексійович і Олена Володимирівна! Жорстока смерть вирвала із наших рядів одного з кращих товаришів роти... За період служби Сергій зарекомендував себе з виключно позитивного боку. З перших днів швидко влився у військовий колектив, став його повноправним членом.

У бою Сергій ніколи не ховався за чужі спини. Ціною власного життя врятував багатьох спів службовців. До кінця був вірний присязі, своєму військовому обов'язку».

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь